Привіт, друзі!
Я не уявляю свого ранку без смачної кави. Нещодавно ми перейшли на каву в зернах, і тепер щоранку насолоджуємося її ароматом. На жаль, поки що доводиться запарювати каву звичним способом — просто заливати кип’ятком, навіть якщо вона щойно змелена в млинку. Звісно, така кава ароматніша, ніж та, що з вакуумного пакета, і ми впевнені в її якості. Але я маю одну маленьку мрію — кавову машину.
Я уявляю, як засипаю зерна, а вона перемелює їх і варить мені запашну каву з молочком… Але поки що ми розпочали ремонт на другому поверсі, тож усі кошти спрямовуємо туди. Проте я вірю, що колись моя мрія здійсниться, і кавова машина готуватиме на моїй кухні ароматну, смачну каву для всієї родини. ☕✨
Зранку прокидатися без чашки кави буває дуже важко. Її аромат для мене — символ нового дня. Якщо на кухні немає кави, здається, що ранок так і не розпочався. Коли ми снідаємо разом із чоловіком, то зазвичай випиваємо по чашці кави з молоком. Але коли він йде на роботу, я завжди роблю собі ще одну — другу чашку. Це мій ритуал, і я намагаюся дотримуватися його до обіду.
Іноді мені вдається випити каву на самоті, але це рідкість. Мій молодший син, якому трохи більше року, постійно потребує уваги. Часто буває так, що я щойно зробила собі каву, а вже потрібно йти: змінити підгузок, підняти малюка, якщо він впав і вдарився, чи просто заспокоїти його. Через це каву доводиться підігрівати кілька разів, але таке вже мамське життя.
А нещодавно, коли я нарешті зробила собі каву з молоком, на пінці випадково сформувалося сердечко. Крапелька впала і розтеклася в такій формі. Це символічно: зараз мій ранковий ритуал — це не просто чашка кави, а поєднання турботи про себе та любові до дитини. Адже кава може почекати, а малюк — ні. ❤️
