Привіт, друзі!
Знов зима на місто птахом налетіла...
Навкруги все вкрила чистим снігом білим...
Сповила безжально в крижанії пута -
Бо серцям розлука, що гірка отрута!
Щастя заблукало на шляхах тернистих...
Не дає ступити кришталю намисто...
Та штовхає вітер невгамовний в спину,
Мов зламати хоче, як гнучку калину...
Чую поклик долі в зоряному небі...
Милий мій, коханий, я спішу до тебе!
Через заметілі, наче чайка біла,
Прилечу, жаданий, на любові крилах!
Ти мені назустріч соколом полинеш...
І ніколи в світі більше не покинеш!!!
Цілувати будеш пристрасно та ніжно… -
Хай собі лютує Королівна Скіжна!!!
Дякую всім, хто відвідав мій пост, за коментарі та апи!!!
З повагою, @valentinaboroday