Вітаю друзі! Цей вірш я присвячую всім Українцям, які 3 роки назад відчули на собі весь жах повномасштабної війни, яка ще не закінчилася.
Ядерка, криза, природа шаліє,
Знову тривога, і серце тремтiє.
Новий удар чи шторм в голові?
Давай вип'єм чаю – буде легше тобі.
В гарні часи чи в погані живемо,
Щодня ділема – куди ми йдемо?
По між двох стін чи в підвалі окремо?
Будем чекати, а вдруг не даремно
Новини гудять, наче бомба вночі,
А ми все ще тут, ми живі та сиві.
І що буде завтра не знає ніхто
Чи ранок настане, чи буде темно?
Світло вмикаю – темряви менше,
Каву налию – стане полегше.
Сонце пригріло, це що означає?
Поки ми дихаємо – шанс не зникає.
Чуєш, ну що там, як дах твій тримає?
Його не знесло від страху в очах?
Хай би що було – ми поки живі,
Світла тут мало, й нам треба іти!
Автор: @life-beauti
