Коли за вікном відлига і вже який день поспіль не перестає йти дрібна мжичка, виходити на вулицю немає бажання жодного. Буквально п'яти хвилин мені достатньо побути на вулиці і подихати вологим на 100% і холодним повітрям, як мій хронічний кашель буде давати про себе знати цілий день. Тому намагаюсь пересідити таку погоду вдома і шукати маленькі радощі, щоб якось потішити себе.
Сьогодні такою дрібничкою став тортик Наполеон з ароматною кавою з молоком. Не часто доводиться таке смакувати, але бувають особливі дні, і сьогодні був саме він. Бо як ніяк - перший день зими...
