За кілька хвилин закінчиться п'ятниця... Я з приємним подивом бачу, що ініціатива ще живе і дихає.
Дякую вам, чудові люди і обов'язково почитаю ваші дописи.
А інших закликаю брати приклад:)
Бо поезія допомагає пережити нам важкі часи. Як і інші види мистецтва.
Не планувала сьогодні нічого...
Але вірш сам себе запланував. Бо весна —це матір поезії.
🌷🌷🌷
Ой, весно, заквітчана пані,
Куди ж ти так швидко летиш?
Відходить буяння тюльпанів
На вістрі вітрів і сльоти.
А ми ще триваємо далі.
А нам ще до неба рости.
І всі перемоги й страждання
Возвести до істин простих.
Кульбабове море розлито
Стою. Без промов і прикрас.
Весна переходить у літо
І сотні, і тисячі раз...
А літо готує врожаї,
Що осінь збере у дворі...
Й найбільше, найбільше вражає
Все те, що було на зорі
Планети й маленького людства.
Так первісно серце щемить.
Даруй мені весно, пелюстку,
В ній сходяться вічність і мить.
(Квітень 2024)
