Милі і добрі, навіть інколи в їхній поведінці здається, що розумні))) от відрізняється поведінка баранців від, наприклад, корів чи свиней, чи кіз ))) вони як великі мімішні м'які іграшки, і якось дивно добре поводяться біля геть маленьких дітей, наче вони розуміють, що біля них немовлята.
Такий ручний зоопарк іде на користь різним малючкам, іноді навіть психологи радять батькам діток проводити більше часу з тваринами, звичайно не з дикими)))) А свійськими. Дітки краще розвиваються, по іншому ставляться до живого і один до одного. Та є в цій красі любові між природою і природнім один мінус - якщо це власні тваринки, свої, зі свого господарства, є моменти прив'язаності до них, з'являється такий собі взаємозв'язок, лобов, прив'язаність. І коли тваринка з певних причин зникає ..... з різних причин, то відчуття втрати дуже поглинає дитину.
До таких моментів дітей ніяк не підготуєш. Єдина надія, що таке розставання відбудеться не скоро. Та не будемо про це зараз, в той момент, коли є насолода від такого емоційного спілкування між людиною і природою. Ще б стати сироварами, то взагалі б користі цілий міх було б)
