Кабул, розташований у високій долині між горами Гіндукуш, має історію стійкості, затьмареної конфліктами. Це не те місто, яке було стерте з карти, але його частини залишилися серйозно ушкодженими. Радянське вторгнення в 1979 році поклало початок десятиліттям війни — до 1990-х громадянська війна між угрупованнями моджахедів залишила місто в руїнах. Мікрорайони, такі як старе місто та західні райони, були розгромлені, будівлі перетворені на руїни, а інфраструктура зруйнована. На фотографіях тієї епохи видно Кабул із зруйнованими будинками та посипаними кратерами вулицями, що дуже сильно відрізняється від його колишніх днів як процвітаючого торговельного центру.
У 2001 році після 11 вересня талібів було вигнано, і Кабул побачив хаотичний етап відбудови — нові бетонні багатоповерхівки та посольства виросли поряд із старими блоками радянських часів і залишками глинобитної цегли. Але стабільність була хиткою. Вибухи, як-от вибух вантажівки в дипломатичному кварталі 2017 року, коли загинуло понад 150 осіб, розірвали ключові райони, залишивши шрами як на місті, так і на його жителях. Захоплення Талібаном у серпні 2021 року, яке ознаменувалося падінням афганського уряду та хаотичною евакуацією в міжнародному аеропорту Гаміда Карзая, не «знищило» Кабул фізично, але воно зруйнувало його сучасні прагнення. Атака на аеропорт того місяця, здійснена ІДІЛ-К, у результаті якої загинули 13 американських військових і понад 170 афганців, стала жорстоким знаком пунктуації, хоча збитки були локалізовані.
Сьогодні Кабул не димить — життя продовжується серед суворого правління Талібану. Центр міста з приблизно 4,5 мільйонами людей все ще функціонує: такі ринки, як Мандаві, метушливі, а радянські реліквії, такі як палац Даруламан, стоять як зруйновані пам’ятки. Але знищення є не лише фізичним. Економіка в тріщинах — ВВП обвалився після 2021 року через скорочення допомоги та замороження активів — і гуманітарні кризи спустошили повсякденне життя. У звітах за 2023-2024 роки висвітлюються виселення переміщених сімей із неформальних поселень, знесення талібами та стихійні лиха, такі як повені, що додають напруги. У публікаціях на X і у фрагментах новин згадується нещодавнє насильство — вибухи у 2024 році, пов’язані з ІДІЛ-К, як-от один у вересні, у результаті якого було вбито 18 людей, — але вони цілеспрямовані, а не спустошення по всьому місту.
Візуально Кабул – це клаптик: блискучі урядові будівлі впираються в поранені кулями стіни, а білі прапори Талібану тепер майорять там, де колись були прапори коаліції. Фон пагорбів Маргалла залишився, але дух міста відчувається побитим — менш «знищеним» у буквальному сенсі, більш зношеним війною, бідністю та репресіями.