Гарні спогади

in voilk •  5 months ago

    Хоча мені не завжди подобаються нагадування у соцмережах про події у цей день кілька років тому. Але часом буває щось до болю приємне та щемливе, як от сьогодні. Спогади потекли рікою після одного погляду на ці світлини...

    1.jpg

    2.jpg

    Красива картинка роботи собаки, чи не так?
    Саме такі картинки і відео, а ще маса перечитаних матеріалів про дресирування собак, масова думка людей про вівчарку-охоронця від бандитів у місті, - все це сформувало мене як потенційного учня Школи Охоронних Собак.
    Це чарівне та нелегке дійство, навчити песика тебе захищати. Мій Хенк перші заняття просто не міг зрозуміти, що від нього хочуть. Він не нападав, а намагався заховатися за мої ноги, втекти подалі від того дядька, що на нас пре. Та я, тобто його найкраща подруга та підтримка, не стала жодного разу на його бік. Настійливо домагаючись, щоб він поборов страх і таки покусав бандита. І Хенк зробив це. На велику радість і мою, і всіх, хто брав участь у навчанні.
    Але.
    Не пройшло і місяця.
    І одного печального разу Хенк порвав мені праву кисть руки.
    Саме так, як його навчили: потріпавши кілька разів і кілька разів перехвативши руку зубами.

    Довго заживала моя порвана рука. Так, собачі покуси заживають довго... А ще довше загоювалась душевна травма.
    Після цього трагічного нічного випадку я стала боятися власного пса. Навіть вигулювати перестала. В перший день так взагалі думала: раз він покусав руку-годувальницю, то не зупиниться ніколи, і треба його приспати. Але наша заводчиця миттю зреагувала на подію. Вона приїхала до нас, щоб розібратися, що ж сталося. І зробити висновки, чи дійсно пес 'сказився', чи не його вина.
    Так, це була не його вина.
    Не можна було сплячого в палатці пса шарпати за нашийник, бо йому щось приснилося і він гарчав.
    Не можна.
    Тим більше такого, що вже вміє покусати правильно і дуже серйозно. Тим більше такого, що на початку 'кусачки' просив тебе - забери мене звідси, захисти, я НЕ ХОЧУ КУСАТИ ЛЮДЕЙ!!!!!!!!
    Недовіра, посіяна тоді, зіграла лихий жарт зі мною.
    Та давно все позаду. Наука Антуана Наджаряна 'Мистецтво спілкування з собаками' зробила мене іншою. Хенку вона дала поняття поваги та довіри до мене. Мені - впевненість у собі. Причому до такого рівня, що охорона мені тепер не потрібна. Я ж розумію, що будь-який бандит навіть від одного вигляду Хенка до мене не підійде.
    І нащо ото було вчити кусатись? 🤔

    3.jpg

      Authors get paid when people like you upvote their post.
      If you enjoyed what you read here, create your account today and start earning FREE VOILK!