Напевно, такого скромного нового року ще не було в моєму житті. От справді, бажання святкувати, організовувати якесь застілля було абсолютно відсутнє, а одразу після настання Нового року і символічних привітань один одного в родині, всі розійшлись спати.
А 1-ше січня, тепер звичайний робочий день, і зранку ще трохи дивно бачити на вулиці так багато людей, які поспішають по своїх справах. Про новий рік як свято, нагадують лише прикрашені вітрини кав'ярень та кольорова ілюмінація міста у вечірній час. Не знаю, коли тепер новий рік знову стане святом, як колись.