Щось давненько мене так не "накривало". Цілий день стан апатії, меланхолії та нерозуміння, як цьому стану зарадити. Всі намагання на чомусь зосередитись, чимось відволіктись, переключити увагу ні до чого не призвели. Можливо, причина такого стану була в дощі, який вирішив майже добу без перестану.
Подумав, що можливо, вихід на вулицю, на свіже повітря якось вплине на емоційний розвал, та пройшовшись до магазину і назад зрозумів, що на вулиці ще гірше, до всього іншого, додається ще й відчуття сиром і та прохолоди. Це було позавчора, а вчора засвітило сонечко, заспівали знову пташки і та туга наче розвіялась, залишивши по собі лише тривожне питання, що це було? Час лікувати нерви, мабуть.
