Важко точно сказати, на скільки є давньою традиція різдвяних Вертепів в Україні, але документально збережений варіант, який на сьогодні доступний дослідникам, це друга половина XVIII ст. Вертепна драма, це театралізоване дійство, в якому розповідається про народження Ісуса Христа та намагання царя Врода вбити новонароджене немовля.
Повна вертепна драма складається з двох частин - релігійної та світської. Для показу Вертепу необхідна була неабияка підготовка - це передусім будиночок, в якому рухаються персонажі-ляльки, мінімум два ляльководи-актори, та інструментально-пісенний супровід. Тобто мінімальна кількість учасників мала бути 5 осіб. Такі вертепні драми показували колись спудеї, так називали студентів Києво-Могилянської академії. На різдвяні свята вони роз'їжджались по своїх домівках в різних куточках України і організовували такі покази.
З часом, селяни, які бачили такі вистави у великих містечках, перейняли цю вертепну традицію і почали показувати історію народження Христа під час колядування у себе в селі. Для цього збиралась група колядників, але вертепний будиночок робився маленький і дійові особи Вертепу скорочувались до мінімуму. Так виник так званий народний Вертеп. Пізніше, його замінив театралізований Вертеп, коли вже самі люди переодягалися у героїв і розігрували міні виставу під час колядування.
Сьогодні традиція лялькового народного Вертепу продовжується. На цих світлинах зображено відтворення сучасними дослідниками і виконавцями традиційної музики Волинського Вертепу, записаного на Поліссі. З такою міні скринькою-будиночком справлявся один актор, а група співців колядників озвучувала це дійство піснями.
