Ще одна задача нарешті знайшла своє рішення. Довгі пошуки моделі приємного красивого котика-амігурумі увінчалися успіхом. Вподобаний котик в'язався легко і швидко. Особливо цікаво, як завжди, було оформити лице іграшки. Вишивати брови, носик і ротик потрібно дуже уважно. Від цих ліній буде залежати вираз обличчя, чи то пак мордочки. А це потім впливатиме на настрій дитини, яка отримає цю іграшку в подарунок. Тому не хотілося б, щоб котик був сумним чи злим. Бо смутку і зла в нашому світі і так вистачає... на жаль. Я дуже старалась. Надіюсь, мордочка цього котика буде викликати тільки посмішку.
Котик зв'язаний із мохерової пряжі. Тому його можна розчісувати. Якщо це робити часто, то він стане дуже-дуже пухнастим.
Наповнення штучним синтепоном робить котика дуже м'якеньким і приємним на дотик. Крім того, його можна прати, що також важливо. Адже діти повинні гратися чистими іграшками.
Люблю в таких моделях застосовувати очі на закрутках, так зване 'безпечне кріплення'. Довговічна надійна конструкція. Краще, ніж приклеєні очі. У мене є кілька фабричних старих іграшок, в яких прийшлося придумувати відновлення загубленого ока. А ось такі, закріплені зсередини, не відпадуть та не загубляться.
Обожнюю в'язати амігурумі. І коли сьогодні у мене не залишилося планів на нові вироби, весь день пішов якось не так. Було сумно і хотілося просто нічого не робити. Ось як воно буває, коли залишаєшся хоч на день без улюбленого заняття!
