Найморозяніша ніч за всю зиму була у нас сьогодні. Цілих мінус десять, а на відкритому просторі, мабуть, всі -12 градусів морозу!
Сидячи в хаті, холоду не відчуваєш. Лиш трішечки сильніше вмикаєш опалення, бо теплий 'дух' швидко вивітрюється при холоднечі на вулиці. А от пройтися тихим сонячним ранком вздовж улюбленого ставка - це зовсім інша справа. Бо саме тут за цю морозяну ніч поселився космос. Із його зірками та кометами. З якимись фантастичними інфузоріями, що мають сто щупалець і ростуть із бульбашок криги. 😉
Прозора крига і трава під нею на дні ставка виглядають чарівно. Але ж питання: чи можна по цій твердій воді пройтися хоча б на кілька метрів від берега? Бо це ж щастя, якщо можна. Тоді бігом додому за вудками, і - на риболовлю! 😊
Спроба ступити на кригу під берегом вдалася. Та йти я не поспішала, - якось невпевнено почувалася. Тому спробувала ногою пробити кригу. Ця процедура вдалася. Хоча нічого дивного: крига біля берега завжди слабша, ніж та, що подалі. За винятком течій - там може і зовсім її не бути. Та на ставку течій немає, а товщину криги перевірити ж хочеться.
Сантиметри два всього... Замало. Треба почекати. Ще дві-три таких морозяних ночі, і можна буде йти рибалити.
Прогнози обіцяють, що морози ще протримаються цей тиждень. Так що - маю за чим спостерігати всі наступні ранки. Заодно 'ловити' космічні або ще якісь чудернацькі пейзажі нашої прекрасної Природи.😍
