Ангели, не бояться висоти,
Такі природжені літати,
Вони це люблять уві сні,
Душам, хочеться літати.
А страх упасти з висоти,
Це символ тяжкості душі,
Баласт наповнений гріхами,
У прірву втягне в одну мить.
Внизу чекає та безодння,
Де всі гріхи збирають у одне
Там застрягають і страждають,
Хто тілом і душею вмер.
За що, питати вже не стануть,
Все зрозуміють там вони,
Що у житті у всіх було "нормальним",
Там буде "те не тим одним".
Цей шлях пройти все ж доведеться,
Без нього крила не зростуть,
Хтось не покаяться, погрязне,
Взлетіти, їм там не дадуть.
Тож, не лякайтесь висоти,
Знайдіть причини цього страху,
Шукайте ангелів любові,
Повчіться в них взлітати.
14.04.2024
(22:18)