📷📕
Меч призначення Сапковського - це збірка оповідань, що повʼязані між собою.
Першим оповіданням є «Межа можливого».
📷📕
Це оповідання, розповідає про відьмака Ґеральта і про те як він приєднується до купки мисливців на драконів, коли відьмак разом з іншими вирушає на пошуки дракону, він не збирається його вбивати, на запитання чому він приєднується, він відповідає ось так :
– Я їду за ними, бо я — безвільний голем. Бо я – віхоть клоччі, гнаний вітром уздовж тракту. Куди, скажи, я мав би поїхати? І навіщо? Тут, принаймні, зібралися ті, із ким мені є про що розмовляти. Ті, хто не припиняє розмов, коли я до них підходжу. Ті, хто, навіть не люблячи мене, говорять про це у вічі, не кидаючи камінням з-за тину. Я їду із ними через ту саму причину, чому я поїхав із тобою до корчми плотогонів. Бо мені - все одно. Я не маю місця, куди мав би прямувати. Не маю мети, яку я повинен знайти наприкінці дороги.
А. Сапковський - «Відьмак. Меч призначення»
Останні слова Ґеральда з попередньо процитованого тексту
Я не маю місця, куди мав би прямувати. Не маю мети, яку я повинен знайти наприкінці дороги.
А. Сапковський - «Відьмак. Меч призначення»
А назва книги, в якій це оповідання є першим, називається «Меч призначення»…
Тож врешті Ґеральт дізнається яке його істинне призначення…
А поки на його дорозі, зʼявився міст над прірвою…
Перехід через який буде досить складним…
Цей міст побудували тролі, і колись вони брали гарні гроші за перехід через нього.
Та їх бізнес став для них не вигідним, і вони просто покинули його…
Троль — у скандинавському фольклорі, скандинавській міфології та скандинавських казках це потворний карлик або гігант чи демон — антисоціальне, сварливе та невдале створіння, яке робить шкоду.
Тролі мають природу каменю (народжуються з скелі).
Wikipedia
Раптом земля затряслася, а гори затремтіли, перше каміння застукало по обриву…
Міст спазматично тремтів…
…
Позаду відьмак почув крик Йеннефер, вона впала з сідла, разом зі своїм конем…
Ґеральт повернувся за нею, вони бігли по мосту. А той гойдався й тріщав…
Рештки мосту хруснули й опустилися наче сходи…Йенн, вчепилася пальцями у щілини між колодами, та це не допомогло втриматися і вона почала зʼїзжати вниз…
Я не буду описувати цю страшну сцену…
Все ж з рештою, несумісна один з одним компанія, зібралася і витягнула і Відьмака і чаклунку з фіолетовими очима… з лап провалля… з допомогою мотузки.
Можна сказати, що їх життя трималися на волосині …
Після такого важкого переходу, вони й зустріли золотого дракона…
Зустріли те, що вважали не існуючим, не можливим…